Юхим Горін
 
Продовжуємо публікацію матеріалів проєкту "Прості обличчя непростої історії". Проєкт реалізовувався Благодійним Фондом «Суспільні ресурси та ініціативи» за підтримки Українського культурного фонду.
 

Історія Юхима Йосиповича Горіна певною мірою схожа на історії його ровесників, у  раннє дитинство  яких увірвалась війна. Він народився 1938 року в Хотині в родині столяра. Забігаючи наперед слід сказати, що фах батька згодом допоміг сім’ї вижити в ґетто, але не врятував його самого згодом на фронті.

Сім’ю Горіних у 1941 році разом з тисячами інших єврейських родин з Чернівецької області вивезли у Трансністрію до табору, який розміщувався на території Вінничини. Завдяки професійним здібностям столяра батько Юхима виклопотав перепустку, яка давала право виконувати роботу за його межами. Харчі, отримані Йосипом Горіним як оплата за працю були суттєвою допомогою для родини і значною мірою допомогли пережити ті страшні чотири роки.

Після завершення війни були важкі часи життя з матір’ю у Ставчанах (дім у Хотині був знищений бомбардуванням), праця в артілі і вечірня школа. Згодом – служба в армії і навчання у медичному навчальному закладі. Робота на швидкій допомозі Хотинської районної лікарні стала єдиним рядком у професійній біографії Юхима Йосиповича аж до репатріації в Ізраїль у 1991 році. До сьогодні багато хотинчан з теплотою і приязню згадують про чуйне серце і добру душу лікаря Юхима Горіна. Він, в свою чергу, залишається емоційно пов’язаний з Україною, Хотином, своїми українськими друзями, неодноразово відвідує рідний край.