Думітру Мінтенку «Nu există pădure fără uscături», Газета “Concordia” №49 (825) від 09.12.2011р.

Міжетнічні відносини

Думітру Мітенку

«Nu există pădure fără uscături»

[В отарі не без паршивої вівці]

Вже кілька років в Чернівцях діє Благодійний фонд «Суспільні ресурси та ініціативи», неурядова громадська організація, яка виконує різного роду програми та проекти, спрямовані на встановлення кращих та толерантніших відносин у буковинській громаді. Як нам повідомив  віце-президент цього Фонду Сергій Гакман (на фото), історик та політолог, останнім часом організація задіяна на виконання проекту щодо подолання негативних міжетнічних стереотипів. Проект реалізується у партнерстві з місцевою телерадіостудією «5 каналу» за фінансовою підтримкою Міжнародного фонду «Відродження». Починаючи з осені цього року і до осені наступного року, щосуботи, в рамках програми новин «Час новин: Чернівці» на зазначеному каналі, впродовж 3-4 хвилин демонструються сюжети в яких обговорюється проблема подолання негативних стереотипів взаємного сприйняття між різними етносами.

Чернівецька область є прикордонним, досить складним з точки зору історії, регіоном, який лише впродовж ХХ ст. 5 разів змінював свою державну територіальну приналежність. В результаті цих подій він став поліетнічним. Одним з факторів, який сприяє гармонізації міжетнічних відносин є подолання негативних стереотипів.

Насправді, негативні стереотипи - це схематичне уявлення про когось. Як правило, вони формуються в умовах відсутності інформації, або внаслідок нав’язування людям помилкової інформації, або відсутності у людей досвіду взаємних стосунків, тобто власного досвіду у взаєминах з представниками інших етносів. Цей проект ставить собі за мету долати негативні стереотипи і демонструвати, що на їх підґрунті немає реальних підстав. Досить часто, ці стереотипи є легендами, створеними кимсь, несвідомо або навіть свідомо, для того, щоб сіяти розбрат між представниками різних етносів. Коли людина має певний негативний стереотип щодо представника іншого етносу, в неї автоматично з’являються негативні почуття щодо цілого народу, без того, щоб помічати й позитивні риси окремої особи, групи людей, або народу.

Досить часто засоби масової інформації інформують, наприклад, про те, що цигани вкрали щось у когось. Чи вкрали усі цигани, чи лише одна особа ромського етнічного походження? Або нам повідомляють: румуни перевозять з України цигарки. Чи весь румунський народ займається незаконним перевезенням цигарок, чи на кордоні був затриманий лише один румунський громадянин? Або ще приклад: українці займаються продажем дітей. Чи весь народ задіяний у ці кримінальній справі, чи лише кілька осіб? Такими фразами кидається тінь на цілий народ.

Таким же чином у менталітеті багатьох вкоренилися негативні стереотипи, що нібито євреї – хитрі, росіяни – п’яниці, українці – жадібні, литовці – дуже повільні, грузини – агресивні і т. і. Проте, серед будь-якого народу є хитрі, жадібні, агресивні особи, п’яниці… Не національність визначає ці риси характеру або поведінку конкретної людини, а виховання та деякі психологічні особливості, які вона має. Навіть якщо нам зустрічається людина з негативними рисами, ми не повинні створити собі помилкове уявлення про цілий народ, до якого вона належить, оскільки ми добре знаємо «в отарі не без паршивої вівці».            

Подолання негативних стереотипів не є єдиним інструментом гармонізації міжетнічних взаємин, а лише етапом, який призводить до більшого рівня толерантності та взаєморозуміння між представниками різних етносів, між національностями.

Неофіційний переклад з румунської мови: Сергій Гакман

Concordia. – 2011. – 9 decembr. – Nr.49