Федір Чев'юк. 

02.11.2021 р. Продовжуємо публікацію матеріалів проєкту Прості обличчя непростої історії". Проєкт реалізовується Благодійним Фондом «Суспільні ресурси та інФедора Чев'юкаіціативи» за підтримки Українського культурного фонду. У відеоролику інтерв'ю , талановитого різьбяра та священика Федора Чев'юка. 

 #запідтримкиУКФ

 
Відео: //www.facebook.com/faces.in.ua/videos/316229930331021
 

 

01.11.2021 р. Чернівецька область є прикордонною та поліетнічною. Територія області має досить складне історичне минуле, пов’язане з тривалим перебуванням її земель у складі різних держав.

Становлення і зміни традицій відбувались впродовж усього історичного минулого краю: за часів аварських, болгарських та руських правителів, під час перебування у складі Молдавської землі, Османської, Австрійської (з 1867 р. – Австро-Угорської) та Російської імперій, Королівства Румунія та СРСР. Окремим етапом є період державної незалежності України. Край має має особливу особливі традиції розвитку міжетнічних та міжконфесійних відносин, відомі як «феномен буковинської толерантності». Відносини між різними етносами будувалися переважно на основі взаємної поваги та характеризувалися стабільністю . Етнічні групи краю співпрацювали між собою. Безумовно, вони й конкурували, відстоюючи кожен свої етнічні інтереси, проте, на відміну від інших регіонів, вони не вдавалися до насильницьких дій. Винятки складали періоди історичних катаклізмів, пов'язаних зі світовими війнами та політикою тоталітарних режимів.

Продовжуємо публікацію матеріалів проєкту Прості обличчя непростої історії". Проєкт реалізовується Благодійним Фондом «Суспільні ресурси та ініціативи» за підтримки Українського культурного фонду. У відеоролику розповідаємо про особливості нашого краю та про головну ідею нашого проєкту. 

 #запідтримкиУКФ

 

 

31.10.2021 р. Йосип Ельгісер. Продовжуємо публікацію матеріалів проєкту «Прості обличчя непростої історії». Проєкт реалізовувався Благодійним Фондом «Суспільні ресурси та ініціативи» за підтримки Українського культурного фонду.

Історія видатного композитора почалась у Садгорі. Йосип Ельґісер народився у 1929 році у селі Нова Жучка (Садгора, нині – частина Чернівців). З п’ятирічного віку Йосип навчався грі на фортепіано. До школи пішов в часи румунської влади на Буковині і до 1940 року закінчив п’ять класів місцевої румунської школи.
Під час Другої світової війни разом з тисячами чернівецьких євреїв був депортований до концтабору в селі Мар’янівка Вінницької області. Талант іконописця допоміг вижити: місцеве населення ділилося харчами з юним митцем. За іронією долі єврейський юнак малював ікони для жителів подільського села. У 1944 році разом з сім’єю повернувся на Буковину, де здобув повну середню та вищу освіту.
Після закінчення Другої світової війни Йосип Ельґісер здобув визнання як видатний композитор. Він став дипломантом першого українського конкурсу піаністів імені Миколи Лисенка, лауреатом обласних літературно-мистецьких премій імені Миколи Лисенка та імені Сидора Воробкевича (1998). У 1999 став лауреатом золотої медалі ЮНЕСКО і звання «Золоте ім’я світової культури» за серію 27-ми фортепіанних історичних концертів. У 2000 році році ім’я Йосипа Ельґісера занесено на «Алею зірок» в Чернівцях. У 2002 році в Австрії вийшов компакт-диск «Музика Буковини» (виконання і редакція Ельґісера).
У 2003 році фірма Siemens видала 15 дисків «Антологія фортепіанної музики» – унікальний запис квінтесенції «Історичних концертів» Йосипа Ельґісера.
 

 

30.10.2021 р. Продовжуємо публікацію матеріалів проєкту «Прості обличчя непростої історії». Проєкт реалізовувався Благодійним Фондом «Суспільні ресурси та ініціативи» за підтримки Українського культурного фонду.

Герой нашого відеоматеріалу - Сашко Коваль. Хотинчанин. Юнак, який не розкидався словами про патріотизм, а добровольцем пішов на фронт захищати наше право на мирне життя. Йому ще не було 19 років, коли загинув від поранення у голову поблизу міста Маріуполь.