Квітень-травень 2020 р. Участь у підготовці та проведенні міжнародного круглого столу «Історична політика між Балтикою та Чорним морем»

 Участь у підготовці та проведенні міжнародного круглого столу «Історична політика між Балтикою та Чорним морем».

Квітень-травень 2020 р.

 29 квітня 2020 р. відбувся міжнародний круглий стіл в режимі онлайн на тему: «Історична політика між Балтикою та Чорним морем».

 Метою проведення круглого столу було створення експертної платформи за участю провідних дослідників, громадських діячів та науковців країн Балто-Чорноморського регіону з метою аналізу актуального стану історичної політики в регіоні та вироблення науково-практичних підходів щодо подолання викликів і загроз, пов’язаних з особливостями її функціонування.

Конференція, мала відбутися у Києві, проте, через карантин, викликаний пандемією COVID19, вона відбулася онлайн на платформі zoom. В конференції брали участь науковці з України, Білорусі, Грузії, Молдови, Польщі та Румунії.

Конференція відбувалася за модеруванням Євгена Магди в рамках наступних тематичних панелей:

 І. Історична політика як зброя 

• Лукаш Адамський «Неформальні логічні хиби як інструмент історичної пропаганди Росії»;
• Мирослав Скурка "Різні політичні потреби як засіб формування історичної політики. В обороні раціональності пріоритетів суспільного життя";
• Дорін Попеску «Підривні наративні котли на Європейському континенті»;
• Зміцер Міцкевіч «Використання російської пропаганди історії для експансії на Білорусь, Україну і Польщу»;
• Марін Герман «Історична політика в трикутнику Україна – Румунія – Республіка Молдова (крізь призму ЗМІ)»;
• Роман Руссу "Концепція "молдовенізму" як приклад історичної маніпуляції в політиці";
• Теона Кахіані «Війна 2008 року – російська пропаганда проти Грузії (спекуляція сучасною історією)»

ІІ. Виклики ІІ Світової війни у контексті історичної політики 

• Сергій Гакман «Друга світова війна як фактор історичної сенситивності в українсько-румунських відносинах»;
• Ігар Мельнікау «Політика історичної пам’яті як інструмент російського впливу у Білорусі»;
• Євген Магда «Гібридизація Голокосту як складова державної політики РФ»

ІІІ. Історія Балто-Чорноморського регіону: вивчені та невивчені уроки 

• Казімєж Вуйчицький «Два наративи середньовічної Русі. Історія України і європейська ідея»;
• Станіслав Желіховський "Геополітичний вимір Балто-Чорноморського регіону: від минулого до сучасності";
• Сергій Федуняк "Балтійсько-Чорноморський регіон у контексті пост-біполярної геополітики";
• Євгеній Білоножко «Історичний діалог між Польщею та Україною. Принцип ідеологічної рівноваги».  

 Організаторами круглого столу виступили: 

• Громадська організація«Інститут демократизації та розвитку»;
• Громадська організація «Центр політичних наративів демократії».

 Захід проходив за підтримки: 

• Державної установи «Інститут всесвітньої історії НАН України»,
• Світового конгресу українських молодіжних організацій,
• ГО «Український центр ісламознавства»,
• ГО «Подільська агенція регіонального розвитку»,
• Фундації «Східний дім»,
• Асоціації «Black Sea House»,
• Аналітичного центру «Belarus Security Blog»,
• Благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи».

 Інформаційними партнерами стали: 

• часопис «Західний інформаційний фронт»,
• часопис «Polonews»,
• часопис «BucPress»,
• часопис «Obserwator Międzynarodowy»,
• сайт української діаспори «Стожари»,
• часопис «UKRAINIANS.MD».

Довідково. Як повідомляють організатори, розвиток країн Балто-Чорноморського регіону нерозривно переплетений в одній історії, значна кількість подій якої і зараз не має однозначної оцінки, а їхня сучасна інтерпретація є надзвичайно чутливою для громадськості регіону та виступає фактором внутрішньополітичного життя. В контексті трансформації сучасного світового устрою, історична політика набуває особливої гостроти як тема наукових дискусій, а також використовується деякими суб’єктами міжнародних відносин як інструмент гібридної агресії. Тому  вона виступає впливовим чинником реальних політичних процесів національного та глобального рівнів. 

За результатами конференції були підготовлені та перекладені короткі тези учасників конференції, які були опубліковані на веб-сторінках організаторів та інформаційних партнерів українською, англійською, польською та румунською мовами.