Володимир Цитрак про повернення після служби: «Я був удома, мав проєкти, але не мав енергії. Мені знадобився рік, щоб зрозуміти, що я в депресії. Я постійно відчував провину за те, що я тут, живий і в спокої»
Віталій Буденчук — про те, що досвід війни не зникає: «Пігулки, яка змусить нас усе забути, не існує. Образи війни не зникають». І водночас — про вибір рухатися далі: «Я підіймаюся і хочу підняти інших»
Цивільне життя не означає мирне життя. Багато хто повертається пораненим і страждає від ПТСР. Їм важко спілкуватися, вони замикаються в собі.
І для нас це не просто історії з публікації. Це люди, з якими ми працюємо далі. Після навчання. Після грантів. Після перших кроків.
Бо наша задача — не просто дати можливість на старті. Наша задача — бути поруч далі. Реінтеграція — це процес, який потребує часу і постійної підтримки. І ми цю підтримку продовжуємо.
Ми не “закриваємо проєкт” і не зникаємо. Ми працюємо далі — через навчання, менторство, спільноту і можливості. І дуже цінно, що сьогодні ці історії звучать не лише в Україні. Що світ бачить не лише війну — а людей після неї. І бачить їх сильними.