Фотовиставка «Прості обличчя непростої історії»
10.08.2016 р. Відкритий університет для дорослих розпочав свою роботу фотовиставкою «Прості обличчя непростої історії», на якій представлено 27 фотографій із сімейних архівів, а також із архіву Чернівецького меморіального музею Володимира Івасюка. Це люди, чиє життя тісно пов’язане з нашим краєм. Виставка присвячена буковинцям, котрі, незважаючи на усі військово-політичні катаклізми ХХ століття, зуміли зберегти любов до рідного краю, толерантне ставлення до інших, власні звичаї, традиції, культуру. Зуміли не просто самозберегтися, але й поділитися своїм життєвим досвідом та мудрістю з сучасниками і нащадками через роботу, спілкування, творчість.
На виставці представлені фото невідомих широкому загалу людей, які пройшли через війни, реформи, політичні потрясіння, чиї долі є своєрідним віддзеркаленням долі Буковини в останні століття. Хіба не знаковим є життєвий шлях Аніци Нандріш-Кудли, простої буковинської селянки, репресованої радянською владою і депортованою до Сибіру? Не зважаючи на голод, холод, нелюдські умови праці вона повернулася на рідну Буковину і написала книгу спогадів «20 років у Сибіру».
Непростим був і життєвий шлях видатного буковинського композитора Йосипа Ельгісера. Під час Другої світової війни він був відправлений до концтабору у с.Мар’янівка Вінницької області, де вижив завдяки вмінню малювати ікони для місцевого населення. У 1944 році повернувся разом із сім’єю на Буковину, де здобув повну середню та вищу освіту. Сьогодні ім’я Йосипа Ельгісера відоме на увесь світ. Він – лауреат золотої медалі ЮНЕСКО, володар звання «Золоте ім’я світової культури» та ряду інших нагород.
Натомість найбільшою нагородою, яку заслужила за своє життя Магдалина Колотилюк, - це вдячна пам’ять українців, які шанують геній композитора Володимира Івасюка. Магдалина (чи Міля, як називав її в дитинстві Володя) з двох місяців була нянею хлопчика. Саме від неї він знав сотні казок (які часом їй доводилося вигадувати самій) та пісень, хоч сама Міля мала лише три класи румунської школи.
Буковина завжди славилася своєю толерантністю. Але хіба може бути по-іншому у краї, в якому живуть такі різні і такі прекрасні люди?
Фотовиставка організована за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини в рамках проекту DVV International та ГО ІДЦ «Інтеграція та розвиток» «Замінимо мури відчиненими вікнами» при реалізації міні-проекту Благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи» «Освіта заради змін».
