З дитинства Микола Мотуляк любив малювати, та, оскільки родина жила бідно (бабуся розповідала, що хто перший прокинувся, той і взуття мав, решта ходили босоніж), свої малюнки Микола «шкрябав на печі цвяхом». Ніхто з родини не пам'ятає, як до них потрапив викладач-різьбяр з Чернівців, але саме ця людина наполягла на тому, щоб Назарій та ДарiяМотуляк віддали талановитого парубка на навчання у Чернівецьке професійне училище (різьба по дереву). Закінчивши училище з відзнакою, Микола був направлений викладачем в Хотин, де познайомився і одружився з Кароліною Костянтинівною Казимірко. Після одруження молода пара повернулась у село Мамалига і викладала в школі, до від'їзду Миколи до Ленінграда (нині – Санкт-Петербург, РФ) на навчання, де він отримав диплом історика. Окрім диплома історика він мав диплом майстра різьби по дереву. Володів також і мовою жестів.
Кілька десятиліть Микола Назарович викладав різьбу по дереву у Чернівецькому професійному училищі № 5, а його дружина, Кароліна, викладала конструювання і моделювання одягу у професійному училищі № 3. Разом вони виховали декілька поколінь творчих людей.
Будучи вже пенсіонером , Микола Мотуляк вирізьбив дерев’яний хрест і подарував його церкві села Мамалига, в якому він виріс.
Поховані Мотуляк Микола Назарович та Мотуляк Кароліна Костянтинівна на Алеї слави у Чернівцях...