Авраам ТРАЙГЕРМАН
Продовжуємо публікацію матеріалів проєкту "Прості обличчя непростої історії". Проєкт реалізовувався Благодійним Фондом «Суспільні ресурси та ініціативи» за підтримки Українського культурного фонду.
«Хотинський фотограф» - таким його знали всі місцеві жителі. студії Михаїла Брона, відомого фотографа Хотинського повіту. У 1930- х роках працював бухгалтером на цукровому заводі в Зарожанах у промисловця Османського. Згодом відкрив свою фотостудію в с.Зарожанах. Одружившись з Рівою Аккерман мали доньку Міру та сина Шломо.
В 1941 році, в період голокосту, сім’я Трайгерман була розділена і відправлена в табір, у Трансністрію. Родина пережила ці випробування з втратами і подальшим драматичним розвитком подій. Від виснажливої праці, голоду і хвороби помирає дружина Авраама, а їхніх дітей забирають і відправляють до Румунії. Сам Авраам Трайгерман від 1944 року воює добровольцем на фронті, бере участь у звільненні Праги та 1945 році демобілізується.
Одружується вдруге. У 1947 році народжується син Борис. У 1970-х роках Борис Трейгерман стає вчителем, викладає хімію в Ставчанському профтехучилищі, а згодом і в Хотинському сільськогосподарському технікумі.
Воодночас Авраам Трайгерман усіма можливими каналами розшукує своїх дітей Міру і Шломо і врешті отримує інформацію про те, що Міра жива і може проживати в Палестині. У 1972 році вся сім’я Трайгерманів переїжджає до Ізраїлю. «Боже! Зустріти Міру після 39 років! Що я можу їй сказати?», - такою була реакція Авраама Трейгермана, який дізнався через добу після публікації його історії в ізраїльській газеті «Останні новини», що донька знайшлась і чекає зустрічі в Хайфі.
Без сумніву, це була дуже хвилююча зустріч батька і доньки, які пережили голокост і зустрілись через багато років далеко від рідного Хотина.
Син Авраама Трайгермана, Борис Трайгерман, професор прикладної хімії, доктор наук, відомий великому колу науковців світу, сьогодні Почесний Голова Світової Хотинської Єврейської Громади.
Продовжуємо публікацію матеріалів проєкту "Прості обличчя непростої історії". Проєкт реалізовувався Благодійним Фондом «Суспільні ресурси та ініціативи» за підтримки Українського культурного фонду.
